Главная | Регистрация | Вход
Пізнай свою країну
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Родной край [13]
Описание достопримечательностей Криворожья
Путевые заметки [3]
Впечатления во время путешествий
Прародители [1]
Очерки о народах из которых впоследствии сложился украинский народ
Поиск
Календарь
«  Сентябрь 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архив записей
Друзья сайта
www.ZVEROZUB.com - Дикий отдых, авто+вело туризм, экстрим и натуризм в Крыму
Дикий отдых, авто+велотуризм, экстрим и натуризм в Крыму
На русском, английском и немецком языках: путеводители, отрывки из книг, статьи, учебные материалы по анимации, подвижным играм с детьми, домашнему видео, рыночные исследования и учебные пособия по товарам пляжной и молодежной культуры, репортажи, научные исследования Игоря Русанова и Анастасии Русановой, отзывы туристов о Крыме, объявления, ссылки, более 6 000 фото, отрывки из видео, проекты.

Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм...

  • Официальный блог

  • Сообщество uCoz

  • FAQ по системе

  • Инструкции для uCoz

  • Статистика
    Главная » 2009 » Сентябрь » 8 » Кривий Ріг-це не тільки копальні
    Кривий Ріг-це не тільки копальні
    01:03
    Вікторія Тротнер
    Всі тепер проти нас,
    Ніби ми хреста не носили,
    Ніби аспіди ми басурманської крові…
    Ю. Борисов
    (переклад з російської– ред.)

    Саксонський інженер Леон Штриппельман, запрошений Олександром Полем у 1873 році для геологічних досліджень на Криворіжжі, писав: «Річка Саксагань… приводить нас на Покровську аспідну ломку... Будинки, що лежать безпосередньо поблизу покладу, покриті аспідом покрівельником із Лейпцига... Відкриті на даний час аспідні ломки в с. Покровському і в Дубовій балці представляють собою не тільки чудовий плитковий аспід, але і покрівельний, який добре колеться і відрізняється своїм гарним зовнішнім виглядом і міцністю… Покрівельний аспід Кривого Рогу, Покровського і Дубової має велике майбуття, яке здійсниться з улаштуванням шляхів сполучення і зробить не тільки рішучий вплив при різноманітних спорудженнях, але, сполучаючи у собі дешевизну, безпеку і міцність, прокладе, нарешті, собі широку дорогу і стане дуже вигідним предметом торгівлі».

    Олександр Поль придбав у князя Кочубея цю ділянку землі і організував видобування покрівельного аспіда. Аспідним сланцем були покриті будівлі на станціях Катерининської залізниці, з нього виготовляли підвіконня, дошки для столів у шкільних класах і їдальнях. З аспідного сланцю в 1930-х роках вперше в Радянському Союзі був одержаний пемзоподібний легкий матеріал на кшталт сучасного керамзиту. За розповідями старожилів Катериновки, в 1932–34 роках, коли будували Соцгород, сланець йшов на закладку фундаменту шести будинків, що стояли уздовж ринку. Жителі селища Покровське споконвіку використовували сланець у господарських цілях – мостили їм виїмки на городах, які потім засипали землею; будували із сланцю огорожі й сараї, покривали ним дахи. У декількох кілометрах від Сланцевих скель, у районі селища Долгінцева, знайдена камера 2000–3000-річного поховання, стіни якої були обкладені величезними плитами аспідного сланцю. За часів Київської Русі, при князях Володимирі й Ярославі київські храми покривалися аспідним сланцем, ймовірно, з цих місць. Внизу біля річки, поряд з кар′єром знаходиться так звана «печера» – стара штольня, в якій колись видобували сланець. У липні 2005 року я разом зі своїми учнями заміряла параметри цієї штольні: довжина – 28,5 метра, ширина – 3,2–3,4 висота проходу коливається від півметра при вході до 1,9 метра у середині штольні. За спогадами місцевих жителів, до цієї «печери» ще за радянських часів приїжджали дослідники-геологи з Московського державного університету і з Інституту дружби народів імені Патріса Лумумби. Скелі тоді були пам′ятником природи всесоюзного значення.

    Недалеко від «печери» на скелях можна знайти рідкісні види рослин, наприклад, ефедру із сімейства хвойникових. Ця рослина зовні нічим не примітна, здалеку вона схожа на пирій. Напевно, саме тому її не встигли винищити «любителі» природи. Ефедра охороняється в нашій області як рідкісний вид. Раніше вона використовувалася в народній і офіційній медицині. Одержаний із гілочок рослини алкалоїд ефедрин широко застосовувався при лікуванні низки захворювань. У сучасній медицині використовується синтетичний ефедрин, тому не потрібно винищувати останні рослини, що збереглися. Трохи далі від «печери» можна побачити ще одну рідкісну рослину – папороть костянець північний. Це зникаючий вид, який потребує охорони. На Сланцевих скелях він росте лише в одному місці і в невеликій кількості.

    Часто зустрічається на скелях добре всім відома декоративна рослина «заяча капуста» (молодило російське). Її товсті листки зібрані в розетку, схожу на соснову шишку або квітку жоржини. Ця рослина – живий барометр: перед настанням сирої погоди «шишка» закривається і стає маленькою грудочкою, а перед сухою і сонячною – розпускається.

    Сланцеві скелі відомі ще й тим, що тут знаходиться так звана «Деконська петля». Це звивина річки Саксагані, яка починається від автомобільного моста і доходить до вулиці Філатова, де річка «впадає» в тунель під автодорогою Мудрьона – кільце Артема. Ця частина району називається Деконькою – народна назва частини колишнього селища Катериновки. Тут наприкінці ХІХ століття на лівому березі Саксагані утворилася економія панни Олени Михайлівни Деконської. По берегах річки росли в′язи і дикі плодові дерева, а також вікові дуби, стовбури яких не можна було обхватити руками. За радянських часів ці дерева винищили. Маєток поміщика знаходився на лівому березі, а на високому правому – прекрасна цегляна альтанка, з якої Деконська любила споглядати свої володіння. Обидва береги з′єднувалися дерев′яним мостом. Пізніше тут були побудовані мости на металевих тросах.

    О. М. Деконська була дружиною генерала, кандидата права Довгінцева, на честь якого і назване селище. Довгінцев любив горілку й азартні ігри. Дружині доводилося сплачувати його карткові борги. Подружжя весь час сварилося, і зрештою розлучилося. Деконська придбала великий маєток – 2,2 тисяч десятин (24 тисячі гектарів). Щоб заселити цю землю, вона привезла із Пензенської губернії 30 селянських сімей, яких виміняла на собак. Ці люди і заснували село Катериновка (нині жилмасив Артем). У 1903 році тут було 115 дворів і 595 жителів. Копальня в цьому місці діяла з початку 1890-х років і мала незначну потужність. Для запобігання затоплення кар′єру вирішили побудувати греблю і прорити обвідний канал, який повинен був пройти по території, що належала господарю по прізвищу Буряк. Останній не дозволив цього і почав судовий процес. Рудопромисловці Копилов, Пастухов і Браїловський теж не захотіли будувати греблю. Весною, в 1908 році, під час льодоходу на річці Саксагані була зруйнована гребля і затоплений Деконський кар′єр, а потім і кар′єри сусідів.

    На правому березі Саксагані, там, де зараз селище шахти «Північна» Покровське, знаходився маєток поміщиків Шмакових, який налічував 79 дворів із населенням в 568 душ. Коли в 1880-х роках в цьому місці знайшли залізняк, почалося створення Шмаківської копальні, яку заснували в 1886-му. Спочатку тут діяв кар′єр, а потім вперше на Кріворіжжі було покладено початок шахтному методу видобування руди. На початку ХХ століття копальня входила в десятку наймогутніших підприємств регіону. За радянських часів це було рудоуправління імені Карла Лібкнехта, зараз тут знаходиться шахта «Сім′я». Шмакови здобували не тільки залізняк, але й аспідні сланці, які на той час були цінним покрівельним матеріалом. У кінці сучасної вулиці Упіта знаходилося декілька сланцевих кар′єрів. На сьогодні залишився один, та і той засипаний побутовим сміттям. Поміщики Шмакови, піклуючись про своїх робітників, побудували 14 будинків для сімей і казарми для самотніх. У будівлях були кухні, їдальні і душ (замість лазні). Недалеко від копальні, на протилежній від залізниці стороні, серед тінистих дерев розташовувалися будинки службовців, готель для приїжджих і добре обладнана лікарня на 22 ліжка. У лікарні працювали один лікар і два фельдшери. На копальні був клуб, духовий оркестр, читальня з газетами і журналами.

    Поміщиця Шмакова для дітей селян і робітників відкрила школу з дворічним навчанням. Вона була доброю приятелькою і сусідкою поміщиці Деконської і порадила їй почати на своїй землі розробку і видобування руди. Деконська вирішила купити або виміняти на землю з селянами ділянку (нині в районі сучасної шахти «Північна»). Запросила інженера, найняла землекопів, і почалася розробка кар′єру. Про це дізнався пан Галковських і переманив до себе інженера, підкупивши його 500 рублями, щоб той сказав Деконській про відсутність у цих місцях залізняку. Інженер виїхав із Кривого Рогу, а Деконську обдурили. І вже за радянських часів тут знайшли багаті поклади залізняку. Цей кар′єр існує і зараз (Кіровський кар′єр, між шахтами «Артем» і «Північна»).

    Ось скільки цікавих фактів і історій пов′язано зі Сланцевими аспідними скелями…

    Вікторія ТРОТНЕР
    викладач

    (за матеріалами сайту http://www.exp21.com.ua/ukr/notes/74-10.htm)

    Категория: Родной край | Просмотров: 1634 | Добавил: psk | Рейтинг: 5.0/1 |
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *: