Главная | Регистрация | Вход
Пізнай свою країну
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Родной край [13]
Описание достопримечательностей Криворожья
Путевые заметки [3]
Впечатления во время путешествий
Прародители [1]
Очерки о народах из которых впоследствии сложился украинский народ
Поиск
Календарь
«  Декабрь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архив записей
Друзья сайта
www.ZVEROZUB.com - Дикий отдых, авто+вело туризм, экстрим и натуризм в Крыму
Дикий отдых, авто+велотуризм, экстрим и натуризм в Крыму
На русском, английском и немецком языках: путеводители, отрывки из книг, статьи, учебные материалы по анимации, подвижным играм с детьми, домашнему видео, рыночные исследования и учебные пособия по товарам пляжной и молодежной культуры, репортажи, научные исследования Игоря Русанова и Анастасии Русановой, отзывы туристов о Крыме, объявления, ссылки, более 6 000 фото, отрывки из видео, проекты.

Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм...

  • Официальный блог

  • Сообщество uCoz

  • FAQ по системе

  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Днепровокаменка - небольшое село на правом берегу Днепра, между Днепродзержинском и Кременчугом, мало чем отличающееся от сотен подобных населенных пунктов. За исключением, по непонятной причине, не развалившегося пока устройства позапрошлого века - деревянной столбовой мельницы. Сооружение доживает последние годы или дни, и восстановлению, скорее всего, не подлежит. Мельница никогда не реставрировалась, давно потеряла лопасти и часть обшивки, но полностью сохранила внутренние механизмы, чем интереснее аналогичных восстановленных сооружений, имеющих более презентабельный внешний вид, но пустых внутри.

    &n ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 6807 | Добавил: psk | Дата: 23.11.2010 | Комментарии (1)

    Вікторія Тротнер
    Всі тепер проти нас,
    Ніби ми хреста не носили,
    Ніби аспіди ми басурманської крові…
    Ю. Борисов
    (переклад з російської– ред.)

    Саксонський інженер Леон Штриппельман, запрошений Олександром Полем у 1873 році для геологічних досліджень на Криворіжжі, писав: «Річка Саксагань… приводить нас на Покровську аспідну ломку... Будинки, що лежать безпосередньо поблизу покладу, покриті аспідом покрівельником із Лейпцига... Відкриті на даний час аспідні ломки в с. Покровському і в Дубовій балці представляють собою не тільки чудовий плитковий аспід, але і покрівельний, який добре колеться і відрізняється своїм гарним зовнішнім виглядом і міцністю… Покрівельний аспід Кривого Рогу, Покровсь ... Читать дальше »
    Категория: Родной край | Просмотров: 1634 | Добавил: psk | Дата: 08.09.2009 | Комментарии (4)

    Более тысячи лет (с конца IX века до н.э. по третью четверть IV века н. э.) огромную роль в истории степных районов юга России играли ираноязычные кочевники, известные как киммерийцы, скифы, саки, массагеты, аланы. Связующим звеном между Скифией Европейской и Скифией Азиатской оказались племена савроматов и сарматов.

    Являясь своеобразными посредниками между кочевниками запада и востока, между племенами леса и державами Азии, савроматы и сарматы стали активными участ­никами сложнейших этнических и политических процессов, протекавших на пространстве от Дуная на западе до Великой Китайской стены на восток ... Читать дальше »

    Категория: Прародители | Просмотров: 2445 | Добавил: psk | Дата: 16.04.2009 | Комментарии (0)

    Греками-візантійцями найменування Русь вимовлялася як Руссія, латинянами - Рутенія. Також назва країни була широко відома за своїм природним, дійсним найменуванням – Русь.

    У той же час вживалася назва Україна.


    Проте найбільше поширення у світі, особливо у новітні часи, назва Русь – як Росія – дістала починаючи з ХVIII ст., і причиною цього стало взяття її у якості нового найменування Московського царства, яке у той час активно розбудовував та розширював цар Петро I. 

    Розумному та енергійному цареві хотілося будь за що ствердитися у світі, і особливо змінити відношення до нього старих європейських держав. А для цього була потрібна відома у світі назва, яка б мала більш соліднішу історію, ніж тогочасна історія його Московської монархії, та могла б викликати повагу іноземних держав. 


    Зважа ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 2197 | Добавил: psk | Дата: 18.03.2009 | Комментарии (1)

    Аркадий МУЗЫЧУК

    Задумывая в 1954 году свой последний фильм «Поэма о море», Александр Довженко страстно верил в то, что здесь возникнет новая жизнь, которая будет лучше вчерашней. Мог ли он предположить, что спустя десятилетия великая идея о рукотворных морях отзовется болью в душах многих украинцев, чьи родные дома поглотила вода?

    Было это прошлым летом. Мы возвращались из командировки из Полтавской области. Путь пролегал через Каневское водохранилище. Ехать этой дорогой мне приходилось уже не один раз. Но короткий эпизод, случившийся в тот августовский день, настолько растревожил душу, так глубоко засел в памяти, что каждый раз, когда вспоминаю о нем, а особенно, когда кому-то рассказываю, то на глаза навертываются слезы. Настолько поразительным и волнующим был поступо ... Читать дальше »

    Категория: Путевые заметки | Просмотров: 1124 | Добавил: psk | Дата: 21.02.2009 | Комментарии (9)

    Скачать бесплатно фильм Поэма о море


    Как я жалею, что Бога нет! А. Довженко.

    Свое достойное завершение творческий метод А. Довженко получил в «Поэме о море». Сам режиссер не успел снять фильм по своему сценарию — кар ... Читать дальше »
    Категория: Родной край | Просмотров: 4019 | Добавил: psk | Дата: 21.02.2009 | Комментарии (1)

    Национальный природный парк Великий Луг, создан в 2006 году в Запорожской области. Огромное за величиной расширение заводи (около 80 тыс.га), которое находилось между Днепром и его притоком г. Конкой, издавна называлось в народе "Конские плавни" или "Большая Щелочь". В настоящее время эта территория почти полностью затоплена водами Каховского водохранилища. Остатки ее естественных комплексов сохранились вдоль береговой полосы; по балкам, которые протянулись по всему побережью и на островах, которые образовались после заполнения водохранилища в 1956 году. Национальный естественный парк "Большая Щелочь" создан в соответствии с Указом Президента Украины от 10 февраля 2006 года № 121. Парк создан на базе регионального ландшафтного парка "Панай", орнитологического заказчика общегосударственного значения "Большие и Малые Сугробы", ландшафтного заказчика общего ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 1633 | Добавил: psk | Дата: 20.02.2009 | Комментарии (0)

    Каховське водосховищеНаповнення та спуск Каховського "відходосховища"

    Є в Україні внутрішнє море, й створили його люди. Тільки от вода в ньому прісна, ще й тхне від неї деколи неприємно. І ніхто не знає, чому саме – чи то водорості гниють, чи то якесь із місцевих підприємств укотре викинуло в воду якусь гидоту. Свого часу, коли будували Каховське водосховище, поспішно знищували плавні й вирубували дерева, дно майбутнього водоймища не було належно очищене. «Дніпро був проточною екосистемою, а сьогодні ми перейшли до озерностоячої, – пояснює В'ячеслав Сандул, голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра й провідний експерт із проблем водосховища. – Як поставили позначку в 16 м, так вона й стоїть, дно не промивається, й донні відкладення, що сформувалися за ці роки, стали вторинним джерелом забруднення». ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 1186 | Добавил: psk | Дата: 20.02.2009 | Комментарии (0)

    о. Хортица

    * География

    Существуют исторические места, которые тысячи лет вызывали у человека удивление, страх, восторг. Их природная красота и неповторимость заставляли людей волноваться при встрече с ними. К сожалению, значительная часть местности навсегда исчезла в седых водах Днепра. И уже никогда мы не увидим ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 2972 | Добавил: psk | Дата: 20.02.2009 | Комментарии (0)

    Cпорудження Каховського водосховища.

    Трагедія Великого Лугу

    П'ятдесят років тому завершилося спорудження Каховського водосховища на Дніпрі. У прадавньому українському степу, Дикому полі, як його називали наші пращури, виникло море, площа якого - 2155 квадратних кілометрів. Було затоплено мало не півтисячі малих і великих населених пунктів, більше ста тисяч гектарів плодючих чорноземів та переселено понад 50 тисяч сімей.

    "Нове наше море - нове наше горе". Так народ говоре про море", - записав Олександр Довженко у своєму Щоденнику під час перебування на будівництві Каховського водосховища. Вранці 4 жовтня 1 ... Читать дальше »

    Категория: Родной край | Просмотров: 2801 | Добавил: psk | Дата: 20.02.2009 | Комментарии (5)

     В южной части Хортицы земля как бы поднимается над окружающей местностью.
    Это наивысшая точка в городе - 54 метра над уровнем Днепра и 79 метров над уровнем Черного моря. Красивейшее м ... Читать дальше »
    Категория: Путевые заметки | Просмотров: 2014 | Добавил: psk | Дата: 10.11.2008 | Комментарии (1)

    В плавневой части Хортицы еще в 1993 году был открыт фольклорно-этнографический КОННЫЙ ТЕАТР "Запорожские казаки", призванный возродить казацкие традиции, содействовать созданию туристической инфраструктуры острова.
    Холеные, породистые лошади, яркие краски казацких шаровар, красочные наряды, непременные оселедцы на бритых головах и роскошные усы – такого больше нигде не встретишь!
    Категория: Путевые заметки | Просмотров: 4785 | Добавил: psk | Дата: 03.11.2008 | Комментарии (1)

    Яке ж таки велике і гарне наше місто! А скільки в ньому цікавого... Чи знаєте ви, шановні читачі, приміром, що таке „Візирка”? Пересічний криворіжець, який мешкає в районі Соцміста чи Артема, а тим більше в Тернах чи на Даманському, мабуть й не чув такої назви. А між іншим, це частина Криворіжжя і розташована вона в 40 кілометрах від Південного ГЗК, на околиці міста Інгульця, біля селища Червона Гірка.

    Це найбільший ландшафтний заказник на Криворіжжі. Його територія складає понад 121 га. Створений він був наприкінці 2001 року і підпорядковується Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінату.
    Звідки ж взялася така незвична назва? Візиркою називалася шахта, яка була заснована в 1897 р. і розташовувалася на землях поміщика Добровольського. Тут видобувалися гетит-мартитові руди з великим вмістом заліза – 66%. Розвідка велася на глибині 28 м. Шахта вв ... Читать дальше »
    Категория: Родной край | Просмотров: 3333 | Добавил: psk | Дата: 28.10.2008 | Комментарии (0)

    Колишній монтажник, гірник з тридцятирічним стажем роботи, поет, прозаїк, автор трьох книжок, Василь Білоусов поставив перед собою мету – зберегти для нащадків природу Криворіжжя, створити дендропарк, щоб і через багато років, приходячи до одвічних скель Дубової Балки, люди одержували той енергетичний заряд, що спонукає берегти Землю і творити на ній красу. Він є хранителем Дубової Балки.

    Василь Васильович створив в 1990 році громадську організацію – клуб любителів природи „Саксагань”, метою якого є збереження природного рослинного світу Криворіжжя, збагачення його шляхом інтродукції рідкісних та екзотичних рослин, залучення до природоохоронної діяльності молоді міста.
    На території Дубової Балки сьогодні зберігаються рідкісні і червонокнижні рослини. Наприклад, авринія скельна, анемона лісова, барбарис звичайний, барвінок травянолистий, валеріана ... Читать дальше »
    Категория: Родной край | Просмотров: 2306 | Добавил: psk | Дата: 28.10.2008 | Комментарии (1)

    Як же давно відомий людству Криворізький рудний регіон? Деякі вчені вважають, що приблизно ще за 500 років до нашої ери ці руди були відомі скіфам, які своїми кочовиськами посідали землі між Дніпром та Дністром, тобто місця, де розташований Криворізький рудний басейн, і розробляли ці руди.

    Перші ж наукові дослідження нашого регіону здійснив у 1773-74 роках природознавець І.А. Гюльденштедт за ініціативою російського уряду. Досліджуючи північну частину Криворізького басейну, він хотів перевірити легенду, яку тут почув, начебто в цих місцевостях грузинський царевич Олександр знайшов залізні руди й благородні метали, але ні тих, ні інших Гюльденштедт не виявив.
    В 1787-90 роках більш детально дослідив Криворіжжя професор Василь Ливанов. Він доповідав князю Г. Потьомкіну, що в Кривому Розі є “достатня кількість залізних та інших руд” і за ... Читать дальше »
    Категория: Родной край | Просмотров: 1795 | Добавил: psk | Дата: 28.10.2008 | Комментарии (0)

    1 2 »