Главная | Регистрация | Вход
Пізнай свою країну
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Родной край [13]
Описание достопримечательностей Криворожья
Путевые заметки [3]
Впечатления во время путешествий
Прародители [1]
Очерки о народах из которых впоследствии сложился украинский народ
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архив записей
Друзья сайта
www.ZVEROZUB.com - Дикий отдых, авто+вело туризм, экстрим и натуризм в Крыму
Дикий отдых, авто+велотуризм, экстрим и натуризм в Крыму
На русском, английском и немецком языках: путеводители, отрывки из книг, статьи, учебные материалы по анимации, подвижным играм с детьми, домашнему видео, рыночные исследования и учебные пособия по товарам пляжной и молодежной культуры, репортажи, научные исследования Игоря Русанова и Анастасии Русановой, отзывы туристов о Крыме, объявления, ссылки, более 6 000 фото, отрывки из видео, проекты.

Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм...

  • Официальный блог

  • Сообщество uCoz

  • FAQ по системе

  • Инструкции для uCoz

  • Статистика
    Главная » 2008 » Октябрь » 28 » Дубова балка
    Дубова балка
    21:44

    Як же давно відомий людству Криворізький рудний регіон? Деякі вчені вважають, що приблизно ще за 500 років до нашої ери ці руди були відомі скіфам, які своїми кочовиськами посідали землі між Дніпром та Дністром, тобто місця, де розташований Криворізький рудний басейн, і розробляли ці руди.

    Перші ж наукові дослідження нашого регіону здійснив у 1773-74 роках природознавець І.А. Гюльденштедт за ініціативою російського уряду. Досліджуючи північну частину Криворізького басейну, він хотів перевірити легенду, яку тут почув, начебто в цих місцевостях грузинський царевич Олександр знайшов залізні руди й благородні метали, але ні тих, ні інших Гюльденштедт не виявив.
    В 1787-90 роках більш детально дослідив Криворіжжя професор Василь Ливанов. Він доповідав князю Г. Потьомкіну, що в Кривому Розі є “достатня кількість залізних та інших руд” і запропонував відкрити тут чавуноливарний завод. Ливанов начебто знайшов на берегах Саксагані залізні і срібні руди, мармур, вугілля, аспід та різні фарби.
    В 1835 р. дослідження вів інженер Гірничого департаменту унтершихтмейстер П. Кульшин. Він першим кваліфіковано описав аспідні і залізисто-кварцеві сланці, прошарки бурого вугілля, кварцеві жили з міддю.
    В 1869 р. професор Петербурзького гірничого інституту Барбот-де-Марні видав книгу “Геологічний нарис Херсонської губернії”, в якій подав карту рудних пластів Криворіжжя з поясненнями і коментарями.
    В 1871 р. академік В.Ф. Зуєв, відряджений Академією наук в Новоросію для дослідження нових земель, звернув увагу на залізисті кварцити по берегах ріки Саксагані.
    Подальші дослідження і початок розробки криворізьких руд пов’язані з ім’ям катеринославського поміщика О.М. Поля (мал.1), на заклик якого Криворіжжя дослідили саксонські інженери Штріпельман та Гартунг. Результати дослідження були опубліковані в 1873 р. в Лейпцигу німецькою мовою, а також в Петербурзі російською в перекладі О. Поля. Книга називалась “Южно-русские месторождения железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского уезда) и Херсонской губерниях”. В ній вперше розповідалось про наявність на Криворіжжі потужних покладів залізних руд з вмістом заліза 70%, і розглядались способи їх найвигіднішого використання. Тут і згадується вперше Дубова Балка. Ось як писав про неї Штріпельман:
    «Очень назидательные разрезы представляют балки большая и малая Дубовые, впадающие справа в Саксагань, имеющие одновременно особенную важность для наших исследований, по причине нахождения здесь выходящих на дневную поверхность залежей магнитной железной руды и красного железняка… Большая Дубовая – это ущелье, орошаемое ручейком, образуемым вытекающим здесь же источником, оно отличается роскошным развитием древесной растительности, особенно дубов, и, отдаляясь под тупым углом от речки Саксагани, самым наглядным образом обнажает все те составные члены формации, которые мы наблюдали до этого места.
    … Это месторождение, выставляя на свет покрытые мхом вершины свои на 100 футов над уровнем реки Саксагани, при мощности более 20 футов, в этой бесконечной, пустынной, степной обстановке имеет в себе нечто величественное, исполненное высокого интереса».
    Далі автор продовжує:
    «… по пробам руды эти содержат в плавке 62,5 % металлического железа, и вследствие своего нежного состава, представляют самый ценный плавень… руды Дубовой и Кривого Рога, при их богатстве и чистоте, если сделается возможною доставка их по выгодной цене, явятся в Донецком и Донском бассейнах товаром, на который будет хороший спрос».
    Велика роль в розробці руд Дубової Балки належить О.М. Полю.
    В 1886 році Поль відкрив в Дубовій Балці поклади залізної руди “високого достоїнства”, що сприяло бурхливому розвитку нашого міста. Поряд з цим він знайшов археологічні пам’ятки віком 6 тис. років, залишки плавильних печер скіфської доби і найбільшу в усьому краї печеру, що звалася Гайдамацькою конюшнею. Ось як описувалась ця місцевість у 1874 році:
    “Дубова балка була колись одним з притулків запорізьких гайдамаків (?). В обох її схилах висічені кілька великих і малих печер, де влаштовані кімнати, кухні і конюшні. Дехто з тутешніх стариків пам’ятає ці печери ще з залишками облаштування, килимами на стінах і на підлозі, диванами та ін. Тепер більшість печер обвалилась і дальні проходи засипалися, головним чином від необережних розкопок числених шукачів скарбів”.
    На жаль, на сьогодні все це знаходиться під 40-метровими відвалами шахти “Більшовик”. Але зберігся будинок О. Поля, де зараз розміщений його музей.
    О.Полю знадобилось цілих 15 років, щоб довести вигідність експлуатації знайденої руди. Він викупив багаті рудою землі Дубової балки у поміщика Шмакова по 60 рублів за десятину. Взяв під аренду до 20 тис. десятин землі для гірничих розробок. В 1892 році було засновано Французьке Анонімне товариство Рудників Дубової балки в Парижі з капіталом в 5 млн. франків, акціонером якого був і сам Поль. Крім цього Поль звернувся до уряду з клопотанням про будівництво залізниці, яка б з’єднала кам’яновугільні рудники Донбасу з залізними рудниками Кривого Рогу. Згодом була побудована Екатерининська залізниця. І невдовзі залізну руду Дубової балки використовували металургійні заводи Південної і Центральної Росії, Австро-Угорщини, Пруської Сілезії, Польщі.
    Перший рудник був відкритий акціонерним товариством “Дубова балка”. Розвідка почалась в 1866 році, активізувалась в 1874-75 рр. силами французької компанії. Спочатку видобуток вівся кар’єрами. Кар’єри були з’єднані між собою на трьох ярусах підземними галереями. Руда кінськими валками вивозилась на станцію Пічугіно. В 1894 р. від станції Шмаково відведена залізнична гілка з естакадами для завантаження руди. Руда містила 60 % заліза. Рудник був одним з кращих в районі, мав колонію для службовців і робітників, 37 будинків на 55 квартир, 8 казарм на 394 чоловіки, лазню і лікарню. В 1903-1912 роках побудовано 4 шахти середньої потужності. За часів громадянської війни був зруйнований. На його місці утворилось рудоуправління “Більшовик”.
    Відновлення видобутку руди почалось у 1924-25 роках. В жовтні 1928 р. пробурена свердловина на 802,02 м. Назву “Більшовик” рудоуправління дістало в 1930 році і складалось з шахти “Більшовик”, “Сліпа”. Межувало на півночі з шахтоуправлінням ім. Жовтневої революції, на сході – з рікою Саксагань, на півдні – з шахтоуправлінням ім.К.Лібкнехта, на заході – з полями радгоспів. До 1941 р. видобуток проводився шахтами “Більшовик”, “Балка”, “Дубова”. У серпні 1941 р. шахти були затоплені до 180 горизонту. У 1945 р. шахтоуправління дало 64,3 тис. т руди, у 1946р. – 92 тис.т руди. На кінець 50-х років видобуток зріс у 2,5-3 рази. На початку 1961 р. ліквідоване шляхом приєднання до РУ ім. Комінтерну.
    Поряд з Дубовою балкою зараз розташований житловий масив Більшовик, який забудовувався в 1930-х, 1950-60-х рр.
    Вікторія Приймачук 
    Категория: Родной край | Просмотров: 2455 | Добавил: psk | Рейтинг: 5.0/1 |
    Всего комментариев: 1
    1 VNBMyJxP  
    0
    g Krt5 mRNA levels are reduced in HIF1О± mice <a href=https://finasterid.cfd>generic propecia online</a>

    Имя *:
    Email *:
    Код *: